Автор: Петренко
У ніч на 10 вересня світ прокинувся від повітряної тривоги у Польщі, яка була невеличким відголоском масштабної атаки на Україну: російські безпілотники типу Shahed, наче таргани уночі з-під холодильника, вирішили випробувати не лише нерви України, а й міцність східного флангу НАТО. Близько десяти смердючих «моторчиків» перетнули повітряний простір Польщі — і вперше за час війни були збиті вже не над українськими містами, а над територією країни-члена Альянсу.
Польські військові відреагували миттєво: системи ППО відпрацювали разом із союзниками з НАТО, а в небо злетіли всі можливі засоби спостереження. Для Варшави цей інцидент — не просто випадковість, а безпрецедентний акт агресії, сигнал, що війна, яку Путін так намагається “припинити” в лапках, тепер дихає подихом смерті у Європі.
Прем’єр Дональд Туск особисто керував ситуацією, тримаючи постійний контакт із генеральним секретарем НАТО. Уряд підняв Збройні сили й територіальну оборону в найвищу ступінь готовності, а для цивільних пролунало звичне для українців, але нове для поляків: «залишайтеся в укриттях». Тимчасово закрили кілька аеропортів, включно з головним вузлом — ім. Шопена у Варшаві. Повітряні тривоги стали не десь там в Україні, а життєвою реальністю у Польщі.
Уламки збитих дронів знайшли у Підляському, Мазовецькому та Люблінському воєводствах — регіонах, що межують із Україною та Білоруссю. Влада заявила чітко: це — акт агресії, який безпосередньо загрожує безпеці польських громадян. У Варшаві відчули те, що в Україні давно знають на дотик: коли на твою голову летить «Shahed», це вже не політичний конфлікт, а смертельний вогонь, який треба гасити силою.
На цьому фоні Польща запустила прискорену мобілізацію резервістів територіальної оборони, готує розширення чисельності армії й активно обговорює посилення систем ППО. Атмосфера нагадує початок холодної війни, тільки з поправкою на те, що тепер не біля Куби плавають підводні атомні човни, а над Любліном гудуть дрони з іранським, а можливо, і німецьким двигуном і російськими вказівниками цілей.
А тепер — найцікавіше. Поки Варшава офіційно кваліфікує атаку як загрозу національній безпеці, у коментарях до новин виросла ціла плантація будяків – «псевдо військових експертів – трактористів». Вони волають, що реакція Польщі — «занадто». І пропонують замість збивання російських безпілотників займатися геть іншим: перекривати митні переходи з Україною тракторами, сипати на дороги гайки з цвяхами, висипати українське зерно з вагонів на шпали. Ну й, звісно, на десерт з вішенкою — припинити будь-яку допомогу українським біженцям і законодавчо заборонити гасло «Слава Україні».
Вибачте, але це вже не аналітика, це — стендап у стилі «корисний росій ідіот». Бо коли російський дрон летить у вікно твого будинку, останнє, що тебе врятує, — це іржавий мішок польських гайок, висипаний на дорозі за триста кілометрів від траєкторії польоту. Така «логіка» дуже знайома: Москва атакує, а винні у всьому українці. Це як тушити пожежу гасом і ще обурюватися, чому полум’я стало вище.
Насправді реакція Польщі абсолютно чітка: мобілізація, ППО, укриття, міжнародна координація. І головне — пряма демонстрація Росії: ігри в «помилкові траєкторії» більше не працюють. “Заліт” у повітряний простір НАТО — це не пустощі, а гра з вогнем.
Отже, маємо факт: Росія почала крутити імперський барабан російської рулетки вже не тільки з Україною, а й із Польщею. Але є проблема: рулетка ця давно заряджена. І коли Польща разом із НАТО натисне на курок, наслідки будуть не у вигляді висипаного зерна чи блокованих кордонів. Наслідки будуть у вигляді імперських уламків, які підуть на металобрухт історії.
Бо «слабка реакція» — це якраз і є мрія Кремля. А от натомість в Європі вже починає формуватися сильна та скоординована позиція — спершу у вигляді чергового збитого дрона, а згодом — у вигляді дій, які приведуть до тріщин по всій заліський імперії.