У ніч на 18 вересня 2025 року у Волгограді прокинувся не лише місцевий губернатор, а й уся російська економіка — від звуку вибухів і запаху горілого мазуту. Українські Сили спеціальних операцій влаштували нафтопереробному заводу «Лукойл-Волгограднефтепереработка» нічну дронотерапію. Результат — серце-мотор імперії почало кашляти димом, а завод зупинився.
Цей НПЗ — не якийсь там «гаражний сервіс». Він переробляє понад 15 мільйонів тонн нафти щороку — тобто кожна двадцята крапля бензину в Росії пахне саме Волгоградом. І тепер цей бензин раптово закінчився, бо замість палива з труби пішов чорний дим та полум’я.
Російська офіційна версія, звісно, як завжди «не про те»: губернатор рапортує про «пошкоджені вікна і дахи», немов би дрони воювали проти шкла і шиферу. Про завод — ані слова. Бо як пояснити, що черговий «форпост паливної величі» сіяє полум’ям?
Найцікавіше, що це вже не перше побачення НПЗ з українськими дронами. Його палили у 2024-му, в січні, у травні, в серпні цього року. Схоже, завод поступово перетворюється на палаючу нафтову діжку в пам’ять про мрію Путіна «жити на нафтовій голці вічно».
Що далі?
Південні регіони Росії можуть відчути дефіцит пального. Бо зупинка заводу — це не просто «аварія», це дірка в бензобаку імперії.
Армії доведеться заправлятись хіба що сльозами пропагандистів, бо солярка не росте на березах Дону.
Імперська впевненість, що «тил у безпеці», знову розбилася об українські дрони, які чітко доводять: від Москви до Волгограда вся ця «енергетична броня» — лише ржава бляшанка.
Підсумок: Тріщить не тільки волгоградський НПЗ, а й увесь імперський каркас, що давно будується на брехні, добре підмазаній нафтою. Український дрон — як ключ у замку: провернув, і велич російської бензоколонки виявилася пустою каністрою.