Російські телевізійні експерти люблять розповідати про «другу армію світу», але реальність у них вимірюється не роками служби, а розкладом транспорту до найближчого крематорію.
Станом на 2026 рік відкриті дані малюють доволі цинічну картину. Якщо брати «середню температуру по дурдому», то звичайний військовий РФ на війні може протриматися кілька місяців. Деякі оцінки доходять до приблизно двох місяців життя на фронті.
Але є нюанс, який російська пропаганда сором’язливо ховає під килим разом із трупами у чорних пакетах.
Штурмова піхота — це не «середній солдат». Це розхідний матеріал.
За оцінками військових аналітиків і даними, що з’являлись у 2025–2026 роках, середня тривалість життя російського штурмовика становить близько 12 днів.
В окремих ділянках фронту, особливо під час активних наступів, цей термін стискається ще більше — до 2–3 тижнів або навіть лічених днів.
А для «екзотичного контингенту» — іноземців, яких вербують як дешеву м’ясну силу, — ситуація взагалі виглядає як чорний гумор кольору похоронного пакета: близько 72 годин на полі бою.
Причина проста і неприємна:
погана підготовка, тактика «м’ясних штурмів», масове використання як живого щита і системна ставка на кількість замість якості.
Контракт підписав — кілька днів полігону — і вперед у «kill-зону», де дрони пояснюють, що XXI століття, яке не прийшло в російську глибинку, давно настало на полі бою.
У підсумку виходить вбивча арифметика: держава обіцяє роки служби, а фронт видає рахунок у днях.
І головне — ця модель працює все сильніше. Бо поки одні закінчуються за 12 днів, інші вже стоять у черзі, думаючи, що саме їм пощастить пережити статистику смерті.
Та українські дрони швидко їх знаходять та видають квитки до Кобзона.
Автор: Петренко Андрій