Ніч на 20 вересня 2025 року у Самарській області пахло не кавою, а горілою нафтою. Українські безпілотники, схожі на привиди нічного неба, влаштували Новокуйбишевському нафтопереробному заводу — одному з ключових жирних шматків «Роснефти» — свою дроно-операцію. Результат — гул, серія вибухів і полум’я, яке видно за десятки кілометрів.
Цей завод — не якась сільська бензоколонка. Він переробляє до 10 мільйонів тонн нафти на рік, годує пальним Поволжя і російську армію. Тепер же замість бензину з його труб рветься полум’я, а фінансова облікова книжка «Роснефти» пішла у вогонь разом із нічною зміною.
Офіційна версія, як завжди, — театр абсурду. Губернатор Федорищев розповідає про «відбиту атаку ППО» і збиті два десятки дронів, але Telegram уже палає відео з полум’ям на заводі. Аеропорт Курумоч закрився, ППО стріляла по всьому регіону, немов намагалася збити власну паніку, але не так сталося як гадалося.
Це вже третє побачення Новокуйбишевського НПЗ з українськими «літаючими сюрпризами» цього року. Попередні спроби Москва списувала на «дрібні інциденти», та кожен новий удар перетворює завод на символ того, що російська нафтова броня — всього лиш примарно ілюзія.
Що це означає
Палаюча дірка в бензобаку імперії. Зупинка такого гіганта — це мінус тисячі тонн пального для фронту і плюс кілька відсотків до цін на заправках.
Голосний ляпас «енергетичній безпеці». Поволжя ризикує залишитися на сухому пайку, хоча йому на це не звикати, а військові — замість солярки отримують сльози пропагандонів.
Дрони — нова стратегічна зброя України. Вони доводять: що глибший тил, то гучніші вибухи.
Підсумок: російська «паливна велич» знову захлинулась горінням власної шкури. Український дрон — мов ніж під ребра Кремля, і ще один виробничий мотор імперії вибухнув нічним феєрверком.